Медична громадськість з обуренням сприйняла інтерв’ю з Григорієм Стеценко опубліковане в червневому номері газети «Волинь-нова» (№64 від 12.06.2010) під назвою «Медицина “роздягає” хворих волинян». Редакція газети тоді запросила зацікавлених осіб взяти участь в обговоренні цього питання.

    Хочемо повідомити читачам та пану Стеценко, який вже понад 15 років не бере участі в функціонуванні медичної галузі, що існує Закон України від 22.01.2010 №1841-VI «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року»; при Кабінеті Міністрів України створена і успішно функціонує Рада з питань реформування системи охорони здоров’я, в яку входять працівники державної, відомчої, комунальної та приватної медицини, представники фармакологічних і страхових компаній, фінансисти та керівники громадських об’єднань; підготовлені примірні моделі та етапи реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги. Всі плановані реформи активно обговорюються на засіданнях Рад з питань реформування при управліннях охорони здоров’я облдержадміністрацій.
    В Україні та зокрема в Луцьку постійно проводяться рішучі зміни спрямовані на підвищення якості та збільшення доступності медичної допомоги до населення. Медицина міста вже давно орієнтована на первинну медичну допомогу. Створено амбулаторії загальної практики сімейної медицини у віддалених мікрорайонах, по місту розгорнуто мережу пунктів станції швидкої допомоги, при поліклініках відкрито відділення невідкладної допомоги. Все це проводиться планомірно, злагоджено і наближає медичну допомогу до мешканців міста.
    Проте, в своєму виступі пан Стеценко, не знаючи ситуації, однобоко, більше з метою вирішення власних інтересів, інтерпретує виступ віце-прем’єра Тигіпка. Устрій України називає бюрократичним і відразу ж пропонує створити ще один обласний державний комітет з невизначеними завданнями та повноваженнями, не усвідомлюючи, що ставити віз попереду коня – вирішувати питання реформування системи медичної допомоги лише на місцевому рівні – означає вкинути і без того проблемну (неадаптовану до ринкової економіки) галузь в остаточний хаос. Всі існуючі моделі страхової медицини розраховані на розвинену економіку та населення з сталими доходами, яких в нашій державі, на жаль, поки немає. Однією з головних проблем сучасної медицини Григорій Семенович називає відсутність науково-економічного обґрунтування виділених на галузь коштів. Але ж, в дійсності використання виділених коштів відбувається постатейно, а цільове призначення кожного платежу контролюється Держказначейством. Якщо поцікавитись інформацією про фінансування галузі, яка відкрито розміщена на офіційному сайті управління охорони здоров’я Луцької міської ради, то можна помітити, що на оплату праці медпрацівників та оплату енергоносіїв витрачається близько 90% виділених коштів. Тому недоречним є вислів «експерта галузі» – «кожна четверта гривня йде, так би мовити, у “пісок”».
    Досить, пане Стеценко, лити бруд на владу, підмінюючи особисту вигоду поняттями захисту державних інтересів. Вже далеко не перший раз в засобах масової інформації з’являються статті з закликом розпочати навчання лікарів в Луцькому біотехнічному інституті. Проте, така спроба в Луцьку вже була. В 1993 році було відкрито медико-біологічний факультет при Волинському державному університеті, деканом якого став Григорій Стеценко. Лише чіткі та вчасні дії влади врятували тоді горе-декана і не допустили розпуску студентів, які провчилися цілий рік. Підготовлені на такому факультеті медичні «фахівці» не мали б базових понять для застосування своїх теоретичних знань на практиці. Натомість, ці дії дозволили всім студентам отримати якісну медичну освіту в одному з найстаріших медичних навчальних закладів України з розвиненою науково-практичною базою. Які спеціалісти можуть бути підготовлені в Луцькому біотехнічному інституті, якщо заклад немає договорів з навчальними базами для отримання студентами практичних навичок? Студенти цього закладу за 5 років навчання ні разу не бачили сучасної медичної апаратури та обладнання, на якому працюють в медичних закладах міста та області.
    Нагадаємо і другий випадок. Студенти та їх батьки довго пам’ятатимуть як їх «кинув» пан Стеценко, готуючи спеціалістів-екологів не маючи на це відповідних ліцензій. Випускники не змогли отримати диплом державного зразка і вимушені були продовжити навчання в інших навчальних закладах.
    Охорона здоров’я міста Луцька сьогодні знаходиться на високому рівні. Наш досвід переймають інші області України, про що свідчить проведення нещодавно в Луцьку республіканського семінару «Інноваційні технології та інвестиції – єдиний шлях до якісної та доступної медичної допомоги в сучасних умовах» та республіканської науково-практичної конференції «Шляхи розвитку та вдосконалення надання стоматологічної допомоги населенню. Впровадження сучасних інноваційних технологій на регіональному рівні».
    Тому вважаємо неприпустимим публікацію в обласній пресі непрофесійних оцінок та порад «фахівця» з організації охорони здоров’я Григорія Стеценко з неприхованим лобіюванням власних інтересів під назвою, що підсилює соціальну напругу і, в черговий раз, незаслужено паплюжить гідність медичних працівників області.
    Григорію Семеновичу, ніж вводити громаду в оману, краще направити свою енергію на поліпшення навчальної бази і підвищення якості освіти в Луцькому біотехнічному інституті та, особливо, в Володимир-Волинському медичному коледжі, випускники яких не витримують конкуренції на сьогоднішньому ринку праці.