Шляхи організації персоніфікованого медичного обліку на прикладі міста Луцька.

 

Аналіз сучасного стану здоров'я населення має характерні негативні тенденції в демографічному процесі. Продовжуються процеси старіння населення, високою є смертність (особливо працездатного віку). Реалізація державної політики з забезпечення гарантій населенню міста на безкоштовну медичну допомогу за рахунок ефективного використання наявних ресурсів, при одночасному розширенні доступності та підвищенні якості медичного обслуговування, можлива за умови широкого впровадження нових ресурсозберігаючих медичних технологій, складність упровадження яких полягає в необхідності збору та обробки великих масивів інформації, використання в аналізі, прогнозуванні та оптимізації витрат на медичну допомогу населенню. Очевидно, що без впровадження в систему охорони здоров'я сучасних інформаційних технологій, без організації єдиного інформаційного простору та автоматизації медичних закладів системи охорони здоров'я вирішити ці задачі неможливо.

Забезпечити прийнятну якість і доступність медичної допомоги в умовах фінансового дефіциту можливо тільки при кардинальному реформуванні системи охорони здоров'я міста, найважливішим інструментом якого є інформатизація.

Основними проблемами, що вирішуються на основі сучасних інформаційних технологій, є:

1.   Неприпустимо високий відсоток непродуктивних з погляду лікувального процесу трудовитрат медичного персоналу. Величезна кількість документації, що заповнюється медичним персоналом, високий відсоток дублювання інформації, неминучість помилок - все це значно зменшує час роботи з пацієнтом. Неможливість отримання інформації про лікування пацієнта в повному обсязі у зв'язку з тим, що лікування відбувається в системі охорони здоров'я, а не в окремому лікувальному закладі.

2.   Низький рівень інформованості медперсоналу про нові лікарські препарати, методи діагностики і лікування. Обмеженість коштів, що виділяються на підвищення кваліфікації медичного персоналу у провідних центрах, висока вартість спеціальної літератури і періодики, знижують їхню доступність. У таких умовах різко підвищується роль електронних мережних медичних ресурсів, до яких відносяться сайти визнаних світових медичних центрів, бібліотек, медичні форуми, центри розсилання і т.п.

3.        Недостатній коефіцієнт використання дорогого медичного устаткування. Раціональний розподіл медичної апаратури по лікувально-профілактичних закладах (далі - ЛПЗ) неможливий без ведення бази даних ресурсного забезпечення; повноцінне використання наявного у ЛПЗ устаткування вимагає доступу до бази даних по використанню устаткування.

4.        Недостатньо високий рівень інформованості управлінського персоналу, обумовлений архаїчною технологією документообігу. Керівники всіх рівнів охорони здоров'я і лікувально-профілактичних установ при прийнятті управлінських рішень  у більшій мірі керуються власним досвідом та інтуїцією і не мають необхідної інформаційної підтримки. Відсутні системний і ситуаційний аналіз, можливість прогнозування ефективності прийнятих рішень. Низька швидкість і високі накладні витрати обробки документів обмежують можливість одержання достовірної оперативної інформації, що не дозволяє вести ефективний контроль за їх виконанням. Неминучим є прийняття найважливіших управлінських рішень в умовах дефіциту необхідної інформації, що створює додаткове навантаження на управлінський персонал і знижує якість прийнятих рішень.

5.        Низький рівень інформованості населення в питаннях охорони здоров'я. Недостатнє використання сучасних інформаційних технологій в медичній профілактиці для формування в населення пріоритетної цінності особистого здоров'я й участі в його поліпшенні. Вкрай обмежена можливість, в сучасних умовах, рядового громадянина в одержанні кваліфікованої консультації медичного характеру і, як наслідок, лікареві доводиться мати справу в основному з запущеними стадіями захворювання. З цього погляду є надзвичайно перспективним створення і розвиток публічних медичних сайтів із залученням в якості консультантів провідних медичних спеціалістів міста.

6.        Незацікавленість медперсоналу у високій якості праці. Відсутність зв'язку між якістю лікування і рівнем оплати праці медичних працівників, недостатня інформація про результати лікування.

Мета інформатизації - впровадження нових інформаційних технологій на всіх рівнях охорони здоров'я та нових медичних комп'ютерних технологій, що підвищать ефективність лікувально-профілактичної допомоги і дозволять створити єдиний медичний інформаційний простір з організацією персоніфікованого медичного обліку.

Ключовими моментами досягнення цієї мети, є:

·                   підвищення якості надання медичної допомоги на основі підвищення рівня інформаційної підтримки фахівців за допомогою інформаційних систем, включаючи дистанційні консультативні системи, клінічні рекомендації, електронні історії хвороби, програмно-апаратні діагностичні комплекси, системи контролю якості;

·                   скорочення витрат на керування галуззю за рахунок зниження трудомісткості збору, передачі і обробки інформації на всіх рівнях керування, оптимізації процесів керування, спільного використання (інтеграції) загальних інформаційних ресурсів зацікавленими сторонами;

·                   підвищення рівня кваліфікації медичних працівників на основі впровадження нових інформаційних технологій підтримки навчального процесу;

·                   підвищення рівня інформаційно-довідкового обслуговування населення з питань охорони здоров'я.

Сформульована таким чином генеральна мета визначає основні підходи до інформатизації охорони здоров'я. До складу загальних напрямків інформатизації охорони здоров'я входять два основних аспекти: системний та прикладний. Перший визначає загальні підходи та базову платформу удосконалення інформаційних технологій для всіх рівнів ієрархії системи управління охорони здоров'я міста. Прикладний аспект - напрямків розвитку інформатизації відбиває змістовну сторону задоволення інформаційних потреб користувачів і технологію реалізації кінцевих задач управління, відображаючи специфіку завдань кожного рівня ієрархії системи управління охорони здоров'я.

Що дасть інформатизація охорони здоров'я керівникові:

·       Створення єдиного інформаційного простору міста з метою забезпечення надання якісної та своєчасної медичної допомоги населенню.

·       Запровадження інформаційних технологій як інструменту організаційної перебудови діяльності закладу охорони здоров'я.

·       Запровадження інформаційних технологій з метою підтримки планово-фінансової діяльності.

·       Запровадження інформаційних технологій для підвищення кваліфікації медичного персоналу.

·       Щоденне використання інформаційних технологій для оптимального управління діяльністю медичного закладу.

·       Збільшення ефективності системи охорони здоров'я та обґрунтованості управлінських рішень.

·       Підвищення оперативності, повноти та достовірності інформації.

·       Скорочення строків передачі, отримання інформації та забезпечення оперативного доступу до неї.

·       Підвищення ефективності медичних послуг для населення;

·       Підвищення якості медичної допомоги шляхом вдосконалення діагностики та прискорення надання медичної допомоги.

·       Підвищення рівня доступу населення до медичної допомоги у вигляді консультацій спеціалістів, які знаходяться у віддалених або важкодоступних районах.

·       Прискорення процесу впровадження та реалізації на практиці нових методів діагностики та лікування.

·       Впровадження медицини, що базується на засадах доказової медицини.

·       Мінімізація витрат, пов'язаних з управлінням медичною галуззю через скорочення часу, необхідного для збору, пересилання та обробки даних на всіх рівнях управління.

·       Поліпшення управління документообігом та потоками пацієнтів, збільшення достовірності, точності та відповідності медичної інформації.

·       Вдосконалення процесів обробки та аналізу медичної інформації за рахунок формування єдиної системи кодифікації даних.

·       Полегшення доступу до інформації, пов'язаної з різними проблемами медицини та охорони здоров'я, шляхом формування відповідних баз даних.

Що дасть інформатизація охорони здоров 'я практикуючому лікарю:

·       Вивільнення від паперової рутини. Відомо що до 70% часу лікар витрачає на оформлення медичних документів. Автоматизоване робоче місце лікаря дозволяє виконати автоматизоване формалізоване введення стандартних даних за короткий час з мінімумом помилок. Крім того сучасні інформаційні технології допоможуть приділити більше часу на фактичну роботу з пацієнтом, а це потенційно поліпшить продуктивність галузі.

·       Повна і систематизована інформація про пацієнта позбавить пацієнта від повторних необґрунтованих обстежень. Очевидною є економія медичних ресурсів.

·       Оперативність отримання інформації за будь-який проміжок часу в різних розрізах (за місцем проживання, віку, статі, захворюваності і т.д.)

·       Створення єдиного медичного простору, що забезпечить централізоване обслуговування, зберігання, корекцію, аналіз інформації з різних медичних закладів, територіально відділених один від одного.

·       Економія часу на отримання даних про пацієнта незалежно від відстані.

·       Забезпечення користувачів базовими мереженими технологіями: електронна пошта, файловий обмін, доступ до світової медичної інформації.

 

22 січня 2008 року наказом управління охорони здоров'я Луцької міської ради була затверджена програма інформатизації галузі охорони здоров'я міста на 2008-2009 роки. Основною метою Програми є створення єдиного інформаційного простору медицини міста з організацією персоніфікованого медичного обліку. На фінансування програми в бюджет було закладено відповідні кошти. В першому півріччі 2008 року було заплановано забезпечити 100% оснащення персональними комп`ютерами реєстратур та прийомних відділень, прийомних головних лікарів, інформаційно-аналітичних відділів, обчислювальних центрів з організацією файлових та Internet-серверів; організувати навчання працівників (мед. реєстраторів, працівників прийомних, інформаційно-аналітичних відділів, обчислювальних центрів) основам роботи на персональному  комп`ютері з прийомом заліку; створити локальні мережі в закладах; підключити ЛПЗ до мережі Internet за допомогою високошвидкісних технологій та об`єднати локальні мережі ЛПЗ за допомогою технології VPN; встановити в обчислювальних центрах ЛПЗ відповідне програмне забезпечення. Акцент був зроблений в першу чергу на організацію персоніфікованого медичного обліку. В цій справі ведуча роль належить амбулаторно-поліклінічним закладам. Місто Луцьк одне з небагатьох міст України, в якому медична допомога надається на засадах сімейної медицини і саме сімейний лікар - єдина особа, яка може надати найбільш достовірну інформацію про населення, що проживає на території обслуговування. Тому, в І кварталі 2008 року активна робота велась в поліклініках та амбулаторіях міста. Була придбана комп'ютерна техніка (за рахунок різних джерел фінансування), забезпечений вільний доступ персоналу до персональних комп'ютерів з метою широкого ознайомлення. Методи організації навчання працівників були різні - в деяких закладах керівництвом організовані курси, в інших персонал зобов'язаний пройти навчання самостійно. На сьогоднішній день комп'ютерна грамотність є професійною вимогою при прийомі на кваліфіковану роботу в будь-яку приватну організацію та багато в які державні установи. Медична галузь не повинна бути виключенням. В усіх лікувально-профілактичних закладах велись роботи щодо створення локальних мереж. Мережі постійно збільшуються з збільшенням парку комп'ютерної техніки. Перевага надається класичній дротовій мережі, але застосовуються і новітні технології. Так в міській поліклініці №3 розгорнуто бездротову Wi-Fi мережу -  перевага цій технологій віддається в більшості іноземних медичних закладів із-за легкості доступу та поширення. На сьогоднішній день практично всі лікувально-профілактичні заклади під'єднані до мережі Інтернет по високошвидкісних технологіях (ADSL, кабельне під'єднання). Особливо уважно підійшли до вибору розробника програмного забезпечення. Критеріями вибору були відповідність вимогам, можливість удосконалення, готовність до доопрацювання, ціна. Також велике значення мало те, що в трьох лікувально-профілактичних закладах міста вже були створені і працювали тривалий час комп'ютерні продукти одного розробника. Всіма амбулаторно-поліклінічними закладами були закуплені програмні продукти цього розробника і проведена титанічна робота по введенню в базу даних інформації про населення, що проживає на території обслуговування. На сьогоднішній день в базу введено інформацію про  близько 90% проживаючих. В подальшому буде проведено злиття баз закладів в єдину базу міста, виявлення та виправлення випадків подвійного (а деколи і потрійного) обслуговування. З першого липня розпочнеться введення статистичної інформації про медичне обслуговування в комп'ютерну програму. Своєчасність та достовірність введення цієї інформації повинні бути відпрацьовані протягом 2008-2009 років. На цей же період заплановано встановлення комп'ютерів в кабінетах спеціалістів та перехід до запровадження електронної медичної картки пацієнта.

Паралельно розвивається представлення медичної галузі міста в мережі Інтернет. Створено сайт управління охорони здоров'я Луцької міської ради (www.lutskzdorov.org.ua), сайти деяких закладів. Давно вже функціонує інтерактивний сайт міського клінічного пологового будинку. на якому відвідувачі можуть задати питання спеціалістам та отримати відповідь. До кінця третього кварталу повинні відкритися сторінки абсолютно усіх лікувально-профілактичних закладів міста. На них мають бути представлені інформація про структуру, персонал та досягнення закладів, їх можливості, довідкова інформація для пацієнтів, наданий розклад роботи закладу; зовнішні об'яви, звернення до відвідувачів. Планується реалізувати систему запису на прийом до лікаря та на процедури, досконалу систему оперативної відповіді на запитання пацієнта.

Складності при втіленні Програми інформатизації виникають із-за обмеженого фінансування, неможливості залучити відповідних технічних спеціалістів, реактивності самих медичних працівників, традиційної консервативності галузі. Але інформаційні технології тісно вплітаються в сучасне життя і лишатися осторонь вже неможливо.

 

Завідуючий інформаційно-

аналітичним відділом при УОЗ ЛМР                          А.Смольянінов