Респіраторні захворювання в ХХІ столітті являють собою глобальну медико-соціальну проблему ,що пов’язано з надзвичайно широкою розповсюдженістю і неухильним ростом захворюваності органів дихання.
   В структурі загальної захворюваності хвороби органів дихання у дітей займають до 50% і до 30% у дорослих.
   Статистичні дані реально констатують збільшення питомої ваги важких, інкурабельних форм легеневих захворювань, які часто приводять до інвалідизації і летальності.
   За прогнозами і в подальшому будуть відбуватися зміни в перебігу вже існуючих респіраторних патологій та поява нових невідомих людству захворювань.
   Значний ріст розповсюдженості онкологічних легеневих захворювань, епідемія туберкульозу, пандемія «каліфорнійського» грипу А/Н1N1в 2009 році, зміна етіологічного спектру пневмоній, щорічне зростання кількості хворих з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легенів (ХОЗЛ) зумовлює необхідність дослідження цієї проблеми.
   При вивченні причин неблагоприємних тенденцій поширення бронхолегеневої патології особлива увага повинна приділятися процесам урбанізації, екологічним проблемам, соціально-економічним змінам, які відбуваються в суспільстві, коли доходи нижче прожиткового рівня не забезпечують повноцінного рівня проживання.
   Для профілактики легеневих захворювань надзвичайне значення має екологія атмосферного повітря та повітря житлових і промислових приміщень. За даними експертів ВООЗ забруднення повітря є одним з основних ризиків виникнення хвороб органів дихання і викликають приблизно 2 мільйона передчасних смертей в світі в рік. . Катастрофічний рівень забруднення повітря, особливо в промислових містах, призводить до того, що люди вимушені дихати повітрям з високим вмістом небезпечних хімічних та біологічних речовин.
   Площа поверхні легенів складає 500 квадратних метрів,а за добу через легені проходить 10-12 млн. літрів повітря,відповідно навіть незначна кількість шкідливих речовин, які в ньому знаходяться, негативно впливають на здоров*я людини.
   Чисте повітря дає змогу легеням вільно дихати і виконувати свою основну функцію – здійснення процесу газообміну.
   Протидіють цьому шкідливі домішки в повітрі. Найбільш небезпечними є азот, вуглекислий газ, неон, аргон,метан, гелій, криптон, закис азоту, органічні пари. До твердих забруднювачів повітря відносять дизель, сажу, попіл, деревний дим, нітрати із сільськогосподарських добрив, сульфат-аерозолі, свинець, миш'як, важкі метали , пил та алергени. Деякі речовини попадають в повітря природним шляхом з вулканів, пилових бурь, лісових та степових пожеж, але в більшості є результатом необдуманої людської діяльності, зокрема, з вихлопних автомобільних труб, з димарів промислових підприємств, в процесі спалювання твердого палива на електростанціях та інше.
   Яскравим прикладом масивного забруднення повітря є утворення смогу в великих містах, які в подальшому стають безпосередньою причиною важких загострень бронхо-легеневих захворювань. Відомі трагічні наслідки смогу в Лондоні в грудні 1952 року, коли загинуло близько чотирьох тисяч людей. Смог утворюється в результаті швидко наростаючого забруднення повітря продуктами згоряння палива, в особливих умовах, у безвітряну теплу погоду. Шкідливі речовини накопичуються під шаром теплого повітря, як під дахом.
   Найбільш шкідливими для легенів є шість забруднюючих компонентів, зокрема це - озон. Він утворюється в результаті взаємодії оксиду азоту, летючих органічних сполук (ЛОС) в присутності тепла та сонячного світла і знаходиться на рівні землі в повітрі більшості міст. Вихлопні гази автомобілів, промислові викиди, бензинові пари, а також хімічні розчинники є джерелами оксиду азоту і летючих речовин. Найвищий рівень забруднення відмічається влітку,що є небезпечним для людей з респіраторними захворюваннями, особливо для дітей.
   Іншим важливим забруднювачем повітря є окис вуглецю, який наявний в вихлопних газах, в тютюновому димі, в димі при пожежах. Окис вуглецю це без кольору і запаху небезпечний газ. Вдихання чадного газу приводить до отруєння і навіть до смерті людини.
   Негативно впливає на легені також і окис азоту. Окис азоту, зокрема, діоксид азоту відносять до групи активних газів, який викидається в результаті спалювання палива транспортними засобами і промисловими підприємствами. Довгостроковий вплив діоксиду азоту зумовлює загострення хронічних бронхітів, бронхіальної астми.
   Діоксид сірки також є шкідливим для нашого організму. Діоксид сірки є газом з різким запахом. В повітря він потрапляє при спалюванні викопних видів палива (нафта, деревне вугілля), які використовуються для обігріву житла, вироблення електроенергії. Вдихання цього газу людиною викликає кашель, збільшення секреції мокротиння, загострення бронхіальної астми, бронхітів. Подальше окислення діоксиду сірки в присутності каталізатора є основним компонентом кислотних дощів, які в свою чергу стають причиною загибелі лісових масивів.
   Ще однією проблемою є те, що в сучасному урбанізованому суспільстві до 80% часу людина знаходиться в приміщенні. Тому на сьогоднішній день велику увагу приділяють також екології приміщень.
   Саме в приміщеннях, де відсутні природні механізми очищення повітря, людина змушена очищати його власними легенями. Крім повітря, яке поступає в приміщення ззовні і містить різні забруднювачі промислового та природного походження, додатковий негативний внесок в екологію повітря додають продукти людського і тваринного походження, які є агресивним алергенами, зокрема це злущений епідерміс шкіри,волосся, лупа, ворс та епідерміс шкіри тварин. В не провітреному приміщенні для людини шкідливими є речовини, що виділяються в процесі тютюнопаління і домашнього приготування їжі. До цього переліку слід додати продукти відкритого горіння газових плит, випари будівельних та облицювальних матеріалів,миючих та дезінфікуючих речовин. За даними ВООЗ концентрація забруднюючих речовин всередині приміщення в десятки , а то і в сотні разів вище,ніж в навколишньому середовищі. Ця проблема не залежить від місця проживання людини і однаково актуальна для заміського будинку і для міської квартири.
   Одним із найбільш канцерогенних забруднювачів повітря є тютюновий дим. Встановлено, що тривала дія компонентів тютюнового диму на людину в навколишньому середовищі, зумовлює значне підвищення показників смертності від раку легенів, хронічного обструктивного захворювання легенів та серцево-судинних захворювань, незалежно від того курить людина цигарки чи ні. Тютюновий дим містить 3800 шкідливих хімічних речовин. За своїм складом і основними фізико-хімічними параметрами тютюновий дим схожий зі зварочним аерозолем, а його токсичність 4,5 рази перевищує токсичність вихлопних автомобільних газів. За даними ВООЗ тільки в Європі тривала дія тютюнового диму щорічно стає причиною 3-4,5 тис. випадків раку легенів серед дорослих. Небезпечним є також пасивне куріння, особливо для вагітних та дітей. Щорічно у немовлят тютюновий дим сприяє розвитку інфекції нижніх дихальних шляхів у 300-550 тис. випадків і є фактором ризику виникнення синдрому їх раптової смерті. Від впливу тютюнового диму народжуються діти з гіпотрофією, а низька маса тіла при народженні є доведеним незалежним фактором ризику ХОЗЛ , що напряму зв’язано з недорозвитком легень у дитини і зниженням її легеневої функції.
   Незважаючи на сучасні досягнення медицини, ХОЗЛ через високу поширеність і дорогу вартість лікування залишається тягарем для суспільства. Проведені економічні розрахунки свідчать, що на госпіталізацію з приводу загостренням ХОЗЛ, використовується біля 70% всіх медичних коштів які затрачаються на лікування даної патології загалом. На сьогодні у всьому світі відмічається збільшення захворюваності на ХОЗЛ, механізм розвитку якого пов'язаний з тютюнокурінням та забрудненням зовнішнього середовища. Відмічається поширення ХОЗЛ і серед жінок та дітей. Основною причиною цієї негативної тенденції є погана екологія житла. Якщо курінням зловживає лише 1 мільярд осіб на планеті, то впливу біоорганічного палива зазнали втричі більше людей. Біля половини померлих від ХОЗЛ хворих в країнах, що розвиваються, серед яких близько 70% жінок, зазнавали впливу диму від біомаси. Зменшення використання біопалива відбувається дуже повільно і в розвинених країнах також, особливо в бідних сім*х. В умовах економічної кризи, навіть у таких розвинених країнах, як Канада, Австралія, США, підвищення вартості енергоносіїв приводить до збільшення використання біопалива для опалення житла. Отже ця проблема буде і надалі залишатися актуальною.
   Вище викладені негативні тенденції збільшення захворювань органів дихання, внаслідок забруднення навколишнього середовища, обумовлені також втратою міцності імунобіологічних адаптивних самозахисних механізмів організму людини на сучасному етапі життя.
   Отже, для поліпшення ситуації з захворюваністю органів дихання, необхідно в масштабах держави дотримуватись жорсткого екологічного контролю за забрудненням повітря. Заборона тютюнопаління , використання екологічно чистих середників в побуті, виконання стандартів очищення промислових відходів, використання сучасних систем вентиляції в приміщенні і на підприємствах, заборона застосування неочищених видів автомобільного палива , збільшення лісових масивів буде сприяти покращенню якості життя наших громадян.